До основних симптомів вагінізму належать:
- хронічний спазм м'язів піхви;
- нав'язливий страх перед статевим контактом;
- очікування болю від проникнення;
- страх перед гінекологічним оглядом;
- болючий статевий акт;
- неможливість отримати задоволення від сексу через гіпертонус м'язів;
- депресивність та відчуття власної сексуальної неповноцінності;
- розлад сну.
Не зважаючи на такі неприємні симптоми, жінки із вагінізмом часто можуть отримувати сексуальне задоволення, яке не супроводжується пенетрацією (наприклад, при мануальних, оральних ласках).
Вагінізм належить до статевих неврозів і є досить поширеним явищем. Особливо часто зустрічається дане явище у країнах із суворими морально-релігійними правилами, де статеві стосунки овіяні осудом та обмеженою поінформованістю.
Крім пуританського виховання, до основних причин виникнення вагінізму належать:
- пережите сексуальне насильство;
- біль під час статевого акту, викликаний фізіологічними причинами та інфекціями;
- недовірливі стосунки із партнером;
- відсутність симпатії до партнера;
- агресія з боку чоловіків (наприклад, батька), яка спровокувала страх фізичної взаємодії з ними;
- страх болю при дефлорації (наприклад, через залякування з боку мами, сестер чи подруг, мовляв, перший секс – це дуже боляче);
- страх вагітності (особливо, якщо раніше пережита вагітність завершилась викиднем, тривала важко, пологи були дуже болісними);
- пережитий біль від гінекологічного втручання;
- латентна гомосексуальність.
Перш ніж лікувати жінку від вагінізму, потрібно визначити, які саме причини даного явища.
Важливо виключити фізіологічні чинники, серед яких:
- запальний процес органів малого тазу, викликаний грибковою, бактеріальною чи вірусною інфекцією;
- спайки, ерозії, інші ушкодження тканин;
- патологічне розташування статевих органів, наприклад, викривлення шийки матки;
- родові травми.
Крім запально-дистрофічних процесів та фізіологічних патологій вульви, спричинити вагінізм можуть нейро-м'язові дисфункції (у такому випадку, крім гіпертонусу вагіни, буде спостерігатися, наприклад, орофарингіальний гіпертонус). Також причиною вагінізму можуть бути певні гормональні порушення, скажімо, тиреотоксикоз (для коректної постановки діагнозу необхідно пройти УЗД щитовидної залози і здати аналізи).
Якщо фобія проникнення не має фізіологічної підстави, для подолання вагінізму жінці потрібно звернутися до психолога-сексолога. Як показує практика, у більшості клієнток причини вагінізму все-таки психогенні і тому працювати потрібно саме з ними: думками, ідеями, прихованими мотивами й ірраціональними страхами, які стосуються питання проникнення. Також вагінізм може виникати на фоні загальної депресії, підвищеної тривожності, при істеричному психотипі, що теж потребує роботи з фаховим психологом. Терапія вагінізму суто індивідуальна і включає в себе ретельне вивчення психо-травматичних подій, які спровокували дане відхилення. Крім психоаналізу, ефективними у терапії вагінізму є тілесно-орієнтовані практики, які вчать жінку довіряти передусім власним дотикам і рухам в області вагіни.
Запишіться на консультацію до досвідченого сексолога. У мене є значний досвід роботи із проблемою вагінізму, багато жінок на моїх очах зцілилися від цієї проблеми і віднайшли гармонію у сексуальних стосунках. Разом ми подолаємо вашу проблему і знайдемо оптимальне рішення, як досягнути радісного та сповненого задоволення статевого життя без вагінізму.
